нещасний, збіднілий, жебрак
Eine Person, die über keinerlei Besitz oder Vermögen verfügt.
Особа, яка не має жодного майна чи власності.
-
Nach dem Krieg war er ein völligs Habenichts.— Після війни він залишився зовсім ні з чим.
-
Er lebte als ein armer Habenichts in der Stadt.— Він жив у місті бідним нікчемою.
Синонимы