придворний, підлабузник
Eine Person, die sich durch übermäßige Schmeichelei oder enges Verhalten um die Gunst eines Herrschers bemüht.
Особа, яка шляхом надмірного підлещування чи підлабузництва намагається здобути прихильність правителя.
☞ Зазвичай вживається у зневажливому значенні.
-
Er galt als ein typischer Hofschranze am alten Kaiserhof.— Його вважали типовим придворним лакеєм при старому імператорському дворі.
-
Kein ehrlicher Mann wollte mit diesen Hofschranzen verkehren.— Жоден чесний чоловік не хотів мати справу з цими придворними лестунами.
Синонимы