Hoherpriester

верховний жрець

Ein religiöses Oberhaupt, das die höchste priesterliche Autorität in einer Glaubensgemeinschaft ausübt.

Релігійний глава, який здійснює найвищу священичу владу в релігійній спільноті.

нейтральное

Der Hoherpriester leitete die feierliche Zeremonie im Tempel.

— Верховний жрець керував урочистою церемонією в храмі.
Der Hoherpriester trug während der Zeremonie ein prächtiges Gewand.

— Під час церемонії первосвященик носив розкішний одяг.

верховний жрець (у переносному значенні)

Eine Person, die in einem übertragenen Sinne eine führende oder sakrale Rolle in einer Organisation einnimmt.

Особа, яка у переносному сенсі виконує провідну або сакральну роль в організації.

возвышенное

☞ Часто вживається метафорично для позначення впливових осіб.

In der Welt der Technologie gilt er als der Hoherpriester der Innovation.

— У світі технологій його вважають верховним жрецем інновацій.
Er wird oft als der Hoherpriester der modernen Konsumgesellschaft bezeichnet.

— Його часто називають верховним жерцем сучасного споживчого суспільства.

Синонимы