каноніса
Eine Frau, die in einem geistlichen Chorverband (Kanonie) lebt und dort religiöse Aufgaben erfüllt.
Жінка, яка живе в духовному хоровому товаристві (канонії) та виконує там релігійні обов’язки.
☞ Історичний або церковний контекст.
-
Die Kanonistin lebte in einem Kloster.— Каноністка жила в монастирі.
-
Als Kanonistin erfüllte sie tägliche Gebete.— Як каноніса, вона щодня виконувала молитви.