міцнефет, головний убір
Ein spezieller Kopfschmuck oder eine Kopfbedeckung, die in der biblischen Tradition verwendet wird.
Особливий головний убір або головний покрив, який використовується в біблійній традиції.
☞ Стосується насамперед єврейського терміна з Старого Завіту.
-
Die Frau trug eine Mitznefet als Zeichen ihrer Frömmigkeit.— Жінка носила міцнефет як знак своєї побожності.
-
In den alten Texten wird die Mitznefet oft beschrieben.— У стародавніх текстах часто описується міцнефет.
Синонимы