мономанія
Ein psychischer Zustand, bei dem eine Person von einer einzigen Idee oder einem einzigen Thema besessen ist.
Психічний стан, за якого людина одержима однією ідеєю або однією темою.
☞ Сьогодні часто вживається метафорично для позначення надмірної фіксації.
-
Seine Monomanie machte ihn für seine Freunde unberechenbar.— Його мономанія робила його непередбачуваним для друзів.
-
Der Forscher litt unter einer gefährlichen Monomanie.— Дослідник страждав від небезпечної мономанії.
-
Manche bezeichnen seinen Ehrgeiz als reine Monomanie.— Деякі вважають його прагнення чистою мономанією.