Opiumpfeife — WBuch

опіумна трубка

Ein spezielles Rauchgerät, das zum Konsum von Opium verwendet wird.

Спеціальний пристрій для куріння, який використовується для вживання опіуму.

нейтральное

Der Dieb stahl eine antike Opiumpfeife aus dem Museum.

— Злодій вкрав з музею старовинну опіумну трубку.
In der Vitrine lag eine alte Opiumpfeife aus Holz.

— У вітрині лежала стара дерев’яна опіумна трубка.
Er hielt die Opiumpfeife vorsichtig in seinen Händen.

— Він обережно тримав у руках опіумну трубку.