ордал, божий суд
Ein historisches Rechtsverfahren, bei dem die Schuld durch eine göttliche Prüfung (z. B. durch Feuer oder Wasser) festgestellt werden sollte.
Історична правова процедура, під час якої вину мало встановлюватися за допомогою божественного випробування (наприклад, вогнем або водою).
☞ Стосується переважно середньовічного божого суду.
-
Das Ordal galt im Mittelalter als legitimes Mittel der Wahrheitsfindung.— У Середньовіччі ордал вважався законним способом встановлення істини.
-
Der Angeklagte musste sich einem grausamen Ordal unterziehen.— Обвинувачений мусив пройти жорстоке випробування.
-
Historiker untersuchen die Entwicklung des Ordals in Europa.— Історики вивчають розвиток обряду суду Божого в Європі.
Синонимы