кающийся
Eine Person, die Buße tut oder um Vergebung für ihre Sünden bittet.
Людина, яка кається або просить про прощення за свої гріхи.
☞ Вживається переважно в релігійному або теологічному контексті.
-
Der Pönitent kniete tief vor dem Altar.— Покаянник стояв на колінах перед вівтарем.
-
Mit Reue trat der Pönitent vor die Gemeinde.— Із каяттям покаянець вийшов перед громадою.
-
Die Vergebung wurde dem Pönitenten erteilt.— Прощення було дароване кающомуся.
Синонимы