імператорський радник
Ein Mitglied des Reichshofrats, eines hohen Gerichtshofs des Heiligen Römischen Reiches.
Член Імперської ради, вищого суду Священної Римської імперії.
☞ Стосується історичної установи Священної Римської імперії.
-
Der Reichshofrat fällte das Urteil im Namen des Kaisers.— Імперська рада ухвалила рішення від імені імператора.
-
Er wurde als angesehener Reichshofrat in die Geschichte eingegangen.— Він увійшов в історію як шанований імперський радник.
-
Die Entscheidung der Reichshofräte war endgültig.— Рішення імперських радників було остаточним.