дробовик
Eine Schusswaffe, die Projektile in Form von kleinen Metallkügelchen (Schrot) verschießt.
Вогнепальна зброя, яка стріляє снарядами у вигляді маленьких металевих кульок (дробу).
-
Der Jäger reinigte sein Schrotgewehr sorgfältig.— Мисливець ретельно чистив свою рушницю.
-
Er kaufte sich ein modernes Schrotgewehr für die Jagd.— Він купив собі сучасну рушницю для полювання.
-
Das alte Schrotgewehr lag im Schrank.— Стара рушниця лежала в шафі.
Синонимы