Selbstprivilegierung

самопривілегування, надаючи собі привілеї

Der Akt oder Prozess, bei dem sich eine Person oder Gruppe selbst Vorteile, Vorrechte oder Sonderrechte verschafft.

Дія або процес, під час якого особа чи група надає собі переваги, привілеї або особливі права.

нейтральное терминологическое

Die Selbstprivilegierung der Entscheidungsträger wurde scharf kritisiert.

— Самопривілегування осіб, які приймають рішення, зазнало різкої критики.
Man muss die Selbstprivilegierung innerhalb der Organisation verhindern.

— Необхідно запобігати самопривілейуванню в межах організації.

Синонимы

самопривілейування

Die unrechtmäßige oder unfaire Begünstigung der eigenen Person oder der eigenen Gruppe.

Незаконне або несправедливе надання переваг власній особі чи власній групі.

нейтральное возвышенное

☞ Часто вживається в політично-соціальних дискурсах.

Diese Form der Selbstprivilegierung ist moralisch nicht vertretbar.

— Така форма самопривілегування є морально неприйнятною.
Kritiker werfen der Regierung eine systematische Selbstprivilegierung vor.

— Критики звинувачують уряд у систематичному наданні привілеїв самому собі.