семіха, рабинське рукоположення
Ein Begriff aus der jüdischen Tradition, der die religiöse und gemeinschaftliche Verbindung zwischen einem Rabbiner und seinem Schüler beschreibt.
Термін з єврейської традиції, який описує релігійний та спільнотний зв’язок між рабином та його учнем.
☞ Стосується духовної спадкоємності та передачі знань.
-
Er bereitet sich intensiv auf seine Semicha vor.— Він інтенсивно готується до своєї семіхи.
-
Nach der Semicha begann er seine Arbeit in der Gemeinde.— Після отримання семіхи він розпочав свою роботу в громаді.
-
Die Semicha ist ein bedeutender Meilenstein in seiner Laufbahn.— Сміха є важливою віхою в його кар’єрі.
Синонимы