Spittel — WBuch

притулок, притулок для бідних

Ein historisches Hospitium oder eine Einrichtung zur Unterbringung von Armen, Kranken oder Pilgern.

Історичний притулок або заклад для розміщення бідних, хворих чи паломників.

возвышенное

☞ Сьогодні вживається переважно в історичному контексті.

Die Pilger suchten Schutz in einem alten Spittel.

— Паломники шукали притулку в старовинній лікарні.
Der Spittel bot den Armen eine einfache Unterkunft.

— Притулок надавав біднякам просте житло.

Синонимы

лікарня

Ein veralteter Begriff für ein Spital oder Krankenhaus.

Застарілий термін для позначення лікарні або шпиталю.

возвышенное

Der Kranke wurde in den örtlichen Spittel gebracht.

— Хворого доставили до місцевої лікарні.
In jenen Zeiten war der Spittel die einzige Hilfe.

— У ті часи притулок був єдиною допомогою.