Stadtschreiber

міський писар

Ein Beamter in einer Stadt, der für die Verwaltung der Korrespondenz und die Protokollführung zuständig ist.

Чиновник у місті, який відповідає за обробку кореспонденції та ведення протоколів.

нейтральное

Der Stadtschreiber prüft die neuen Dokumente.

— Міський писар перевіряє нові документи.
Wir müssen den Stadtschreiber um Erlaubnis bitten.

— Ми повинні попросити дозволу у міського писаря.

міський писар, міський реєстратор

Ein historisches Amt, das oft weitreichende administrative und rechtliche Befugnisse innerhalb einer Stadtverwaltung innehatte.

Історична посада, яка часто наділялася широкими адміністративними та правовими повноваженнями в рамках міської адміністрації.

возвышенное

☞ Часто стосується історичних адміністративних контекстів.

Im Mittelalter war der Stadtschreiber eine einflussreiche Person.

— У Середньовіччі міський писар був впливовою особою.
Die Urkunde wurde vom Stadtschreiber beglaubigt.

— Документ був завірений міським писарем.