Steinoberfläche

поверхня каменя

Die äußere Schicht oder die sichtbare Seite eines Steins.

Зовнішній шар або видимий бік каменя.

нейтральное

Die Steinoberfläche des Denkmals ist sehr glatt.

— Поверхня каменю на пам’ятнику дуже гладка.
Reinigen Sie die Steinoberfläche nur mit Wasser.

— Очищайте поверхню каменю лише водою.

текстура каменю, поверхня

Die Beschaffenheit oder Textur der äußeren Schicht eines Gesteins.

Характеристика або текстура зовнішнього шару гірської породи.

терминологическое

☞ Часто стосується тактильних відчуттів або візуальної якості у матеріалознавстві.

Die raue Steinoberfläche reflektiert das Licht kaum.

— Шорстка поверхня каменю майже не відбиває світло.
Untersuchen Sie die Steinoberfläche auf mikroskopische Risse.

— Дослідіть поверхню каменя на наявність мікроскопічних тріщин.