розумове замішання, божевілля
Ein Zustand geistiger Verwirrung, Orientierungslosigkeit oder geistiger Umnachtung.
Стан розумового замішання, втрати орієнтації або розумового затемнення.
☞ Часто вживається метафорично для позначення втрати розуму.
-
Seine Entscheidung zeugte von völliger geistiger Umnachtung.— Його рішення свідчило про повну втрату розуму.
-
In der Umnachtung der Angst verlor er die Kontrolle.— У темряві страху він втратив контроль.
Синонимы