незупинність
Die Eigenschaft, nicht aufgehalten oder gestoppt werden zu können.
Властивість не піддаватися зупиненню чи припиненню.
☞ З граматичної точки зору це іменник (незупинність), який використовується як прикметник «незупинний». Оскільки запит стосується слова «незупинність» як прикметника, іменникова форма описується як властивість.
-
Die Unaufhaltbarkeit der Zeit ist ein bekanntes Konzept.— Неможливість зупинити час — це відоме поняття.
-
Man spürte die Unaufhaltbarkeit des Sturms.— Відчувалася неминучість шторму.
Синонимы
Антонимы