неруйностість
Die Eigenschaft, nicht zerbrechlich oder nicht zu brechen zu sein.
Властивість не бути крихким або не ламатися.
☞ Зазвичай вживається як іменник; як прикметник поширенішою є форма «unbrechbar».
-
Die Unbrechbarkeit dieses neuen Materials ist ein großer Vorteil.— Неруйнівність цього нового матеріалу є великою перевагою.
-
Die Unbrechbarkeit der gläsernen Schutzschicht beeindruckt die Wissenschaftler.— Непошкоджуваність скляного захисного шару вражає вчених.
Синонимы