неприйнятність, невиправданість
Der Zustand, in dem eine Handlung, ein Verhalten oder eine Entscheidung nicht rechtfertigbar oder nicht zu entschuldigen ist.
Стан, у якому дія, поведінка або рішення є невиправданими чи непробачними.
☞ Часто вживається як дієслово, утворене від прикметника, або як властивість для позначення моральної чи правової неможливості захисту.
-
Die Unvertretbarkeit dieser Tat ist für die Gesellschaft offensichtlich.— Незамінність цього вчинку є очевидною для суспільства.
-
Die Unvertretbarkeit seiner harten Entscheidung sorgte für viel Kritik.— Неможливість замінити його суворе рішення спричинила багато критики.
-
Die Unvertretbarkeit dieser Gewalt lässt sich moralisch nicht rechtfertigen.— Неможливість заміни цієї насильницької дії не можна морально виправдати.
Синонимы