непридатний, неперероблюваний
Die Eigenschaft, nicht nutzbar, verwertbar oder verarbeitbar zu sein.
Властивість не бути придатним до використання, переробки чи утилізації.
☞ Це іменникова форма прикметника «unverwertbar». Оскільки у вимозі прямо запитується саме прикметник, тут описується властивість непридатності до використання.
-
Die Unverwertbarkeit der alten Akten macht die Archivierung sehr schwierig.— Неможливість використання старих документів значно ускладнює їх архівування.
-
Die Unverwertbarkeit der chemischen Abfälle stellt ein großes Problem dar.— Неможливість утилізації хімічних відходів є великою проблемою.
Синонимы