Versponnenheit

задумливість, розсіяність

Zustand, in dem jemand in Gedanken oder Fantasien völlig versunken ist und die Realität aus den Augen verliert.

Стан, у якому людина повністю занурена в думки чи фантазії та втрачає зв’язок із реальністю.

нейтральное

Seine Versponnenheit macht es ihm schwer, Aufgaben zu erledigen.

— Його розсіяність ускладнює йому виконання завдань.
Man merkte ihm seine tiefe Versponnenheit sofort an.

— Відразу було видно, наскільки він глибоко заглибився у свої думки.

Синонимы

відстороненість, відстороненість від реальності

Ein Zustand der geistigen Abwesenheit oder der Unfähigkeit, sich auf die unmittelbare Umgebung zu konzentrieren.

Стан розумової відсутності або нездатності зосередитися на безпосередньому оточенні.

возвышенное

Die Dichterin lebte in einer ständigen Versponnenheit.

— Поетеса жила у постійній мрійливості.
Seine geistige Versponnenheit grenzte an Melancholie.

— Його розумова відстороненість межувала з меланхолією.