затока, бухта
Ein Begriff für eine Bucht oder eine Meeresbucht, meist in norddeutschen Dialekten verwendet.
Термін, що позначає затоку або морську бухту; зазвичай вживається в північнонімецьких діалектах.
☞ Використовується переважно в північнонімецькому регіоні для позначення заток.
-
Das Schiff liegt ruhig in der Wiek.— Корабель спокійно стоїть у затоці.
-
Die Fischer fahren morgens hinaus in die Wiek.— Рибалки вранці вирушають у Вік.
Синонимы