Wortschatzverlust

втрата словникового запасу

Der Prozess oder das Ausmaß, bei dem ein Individuum oder eine Gruppe Wörter aus dem aktiven oder passiven Sprachgebrauch verliert.

Процес або ступінь, у якому індивід чи група втрачають слова з активного чи пасивного словникового запасу.

нейтральное терминологическое

Ein ständiger Mangel an Lesen führt zu einem Wortschatzverlust.

— Постійний брак читання призводить до втрати словникового запасу.
Der Arzt diagnostizierte einen schleichenden Wortschatzverlust beim Patienten.

— Лікар діагностував у пацієнта поступову втрату словникового запасу.

Синонимы

втрата лексики

Das Verschwinden von Begriffen oder sprachlichen Ausdrucksmöglichkeiten aus einer Sprache über einen längeren Zeitraum.

Зникнення понять або мовних засобів вираження з мови протягом тривалого періоду часу.

нейтральное возвышенное

Der Wortschatzverlust in diesem Dialekt ist besorgniserregend.

— Втрата словникового запасу в цьому діалекті є тривожною.
Sprachforscher untersuchen den Wortschatzverlust durch die Digitalisierung.

— Лінгвісти вивчають втрату словникового запасу під впливом цифровізації.