незліченність
Der Zustand, in dem etwas nicht zählbar oder unendlich zahlreich ist.
Стан, у якому щось не є пораховуваним або є безлічним у кількості.
☞ Зазвичай вживається як іменник; як прикметник у значенні «невимовно дорогий» або «нескінченний» вживання є незвичним. Морфологічна форма «zahllos» є поширеним прикметником.
-
Die Zahllosigkeit der Sterne fasziniert die Menschen seit jeher.— Незліченна кількість зірок завжди захоплювала людей.
-
Man kann die Zahllosigkeit der Probleme kaum erfassen.— Майже неможливо осягнути безліч проблем.
Синонимы
Антонимы