Перевод
Интерфейс
Существительное Частотностьtop-25000CEFR B2
das

Zucken

[ˈtsʊkən]
По слогам zu|cken
§ Грамматика
Genitiv
des Zuckens
§Значения
дрижати, сіпатися
Eine schnelle, unwillkürliche und kurze Bewegung eines Körperteils.
Швидкий, мимовільний та короткочасний рух частини тіла.
нейтральное
  1. Ein nervöses Zucken ging durch sein rechtes Augenlid.
    — Його праву повіку нервово тремтіло.
Синонимы
zappeln
§Идиомы
  • mit den Schultern zu zucken
    — знизувати плечима
§Однокоренные
zuckend
судомний, ривкоподібний
§Связанные слова
beben·zittern
Глагол Частотностьtop-25000CEFR B2

zucken

[ˈtsʊkn̩]
По слогам zu|cken
◆ Грамматический конструктор
Управление
mit etwas zucken D— підрагувати чимось
„Seine Augenbraue zuckte mit der Wimper."
§ Грамматика
Основные формы · правильный
Infinitiv
zucken
Präteritum
zuckte
Partizip II
hat gezuckt
§Значения
дрижати, сіпатися
Eine schnelle, unwillkürliche und kurze Bewegung mit einem Körperteil machen.
Зробити швидкий, мимовільний і короткий рух якоюсь частиною тіла.
нейтральное
  1. Sein Augenlid zuckte nervös.
    — Його повіка нервово тремтіла.
  2. Der Muskel in seinem Arm hat kurz gezuckt.
    — М’яз на його руці на мить сіпнувся.
сіпатися, здригатися
Eine plötzliche, kurze Bewegung des gesamten Körpers oder des Gesichts zeigen.
Демонструвати раптовий, короткочасний рух усього тіла або обличчя.
нейтральное
  1. Ihr Gesicht zuckte kurz vor Schreck.
    — Її обличчя на мить скривилося від переляку.
  2. Er zuckte heftig, als er die Nachricht hörte.
    — Він сильно здригнувся, коли почув цю новину.
здригнутися
Sich durch eine plötzliche Bewegung erschrecken oder zusammenfahren.
Налякатися або здригнутися внаслідок раптового руху.
нейтральное
☞ Часто вживається у зворотному значенні або зі словом «разом».
  1. Ich habe vor dem lauten Knall gezuckt.
    — Я здригнувся перед гучним гуркотом.
  2. Sie zuckte zusammen, als er sie berührte.
    — Вона здригнулася, коли він її торкнувся.
знизувати плечима / смикати
Einen Körperteil (besonders die Schultern) kurz und ruckartig bewegen, oft als Ausdruck von Gleichgültigkeit oder Unwissen.
Коротко та різко рухати якоюсь частиною тіла (особливо плечима), часто як прояв байдужості або незнання.
  1. Er zuckte nur mit den Schultern.
    — Він лише знизав плечима.
§ Спряжение — полные таблицы
Präsens презенс
ich zucke
du zuckst
er/sie/es zuckt
wir zucken
ihr zuckt
sie/Sie zucken
Präteritum претеритум
ich zuckte
du zucktest
er/sie/es zuckte
wir zuckten
ihr zucktet
sie/Sie zuckten
Imperativ императив
—
zucke (du)
—
zucken wir
zuckt (ihr)
zucken Sie
Konjunktiv I конъюнктив I
ich zucke
du zuckest
er/sie/es zucke
wir zucken
ihr zucket
sie/Sie zucken
Konjunktiv II конъюнктив II
ich zuckte
du zucktest
er/sie/es zuckte
wir zuckten
ihr zucktet
sie/Sie zuckten
Partizip партицип
zuckend Präsens
gezuckt Perfekt
Infinitiv инфинитив
zucken
zu zucken
§Идиомы
  • mit der Wimper zucken
    — Навіть не кліпнути очима
§Связанные слова
beben·zittern·zappeln

Сообщить об ошибке