двохкольоровість
Die Eigenschaft, aus zwei verschiedenen Farben zu bestehen.
Властивість складатися з двох різних кольорів.
☞ Це слово в німецькій мові вживається як іменник (die Zweifärbigkeit); як прикметник воно не існує, замість нього використовують 'zweifärbig'.
-
Die Zweifärbigkeit des Stoffes ist sehr auffällig.— Двохкольоровість тканини дуже помітна.
-
Man bewunderte die Zweifärbigkeit der Blumen.— Люди захоплювалися двокольоровістю квітів.
Синонимы