плідний, здатний до розмноження
Fähig, Nachkommen hervorzubringen; fruchtbar (biologisch).
Здатний до розмноження; плодючий (з біологічної точки зору).
☞ Використовується переважно в біології.
-
In dieser Umgebung sind viele Tiere nicht mehr gebärfert.— У цьому середовищі багато тварин вже не можуть розмножуватися.
-
Diese Tiere sind nicht mehr gebärfert.— Ці тварини вже не можуть розмножуватися.
-
Nur die gebärfert erscheinenden Weibchen konnten den Nachwuchs sichern.— Лише самки, які виглядали готовими до розмноження, змогли забезпечити потомство.
Антонимы