улюблений, дорогий серцю
Von jemandem mit großer Zuneigung und tiefer Liebe geschätzt oder empfunden.
Цінуватися або сприйматися кимось із великою прихильністю та глибокою любов’ю.
☞ Часто вживається в поетичному або дуже емоційному контексті.
-
Sie verabschiedete sich von ihrem herzgeliebten Hund.— Вона попрощалася зі своїм улюбленим песиком.
-
Er dachte an seine herzgeliebte Heimat.— Він згадував свою улюблену батьківщину.
-
Diese Stadt ist mir herzgeliebt.— Це місто я обожнюю.