hoffärtig — WBuch

ввічливий, шанобливий

Höflich und respektvoll im Umgang mit anderen Personen.

Ввічливий і шанобливий у спілкуванні з іншими людьми.

нейтральное

Der neue Kellner war während des gesamten Abends sehr hoffärtig.

— Новий офіціант протягом усього вечора поводився дуже зарозуміло.
Ein hoffärtiger Mensch zeigt stets Respekt gegenüber seinen Mitmenschen.

— Зарозуміла людина завжди виявляє повагу до оточуючих.

Синонимы

Антонимы

підлабузливий, лестливий

Übermäßig höflich oder unterwürfig, oft um einen Vorteil zu erlangen.

Надмірно ввічливий або підлабідний, часто з метою отримання якоїсь вигоди.

возвышенное

☞ Може передбачати негативну конотацію лестощів.

Der neue Mitarbeiter verhält sich dem Chef gegenüber sehr hoffärtig.

— Новий співробітник поводиться з керівником дуже зарозуміло.
Der neue Verkäufer war dem Kunden gegenüber übertrieben hoffärtig.

— Новий продавець поводився з клієнтом надмірно зарозуміло.