з порушенням слуху
Die Fähigkeit, Geräusche oder Sprache zu hören, ist eingeschränkt oder vermindert.
Здатність чути звуки або мову є обмеженою або зниженою.
☞ Часто вживається в медичному або сестринському контексті.
-
Der hörgeschwächte Patient benötigt ein Hörgerät.— Пацієнт із втратою слуху потребує слуховий апарат.
-
Sie ist seit Jahren hörgeschwächt.— Вже багато років у неї погіршився слух.
-
Ein hörgeschwächter Mensch versteht leise Stimmen oft nicht.— Людина зі слабким слухом часто не розуміє тихих голосів.
Синонимы