дозволяючий, санкціонуючий, що надає дозвіл
Eine offizielle Genehmigung, Zustimmung oder Freigabe erteilernd.
Той, хто надає офіційний дозвіл, згоду або схвалення.
☞ Часто вживається в адміністративному або юридичному контексті.
-
Die Entscheidung war imprimaturgebend für das gesamte Projekt.— Це рішення стало схваленням для всього проекту.
-
Er suchte eine imprimaturgebende Stellungnahme der Behörde.— Він шукав схвальний висновок від органу влади.
Синонимы