повстанський, бунтівний
Aufbegehrend, gegen eine bestehende Ordnung oder Autorität rebellierend.
Бунтівний, що повстає проти існуючого порядку чи влади.
-
Die Gruppe zeigte ein insurrektisches Verhalten gegenüber dem Staat.— Група демонструвала повстанницьку поведінку щодо держави.
-
Seine Reden waren zutiefst insurrektisch.— Його промови були надзвичайно повстанськими за духом.
-
Sie planten eine insurrektische Bewegung.— Вони планували повстанський рух.
Синонимы
Антонимы