kloßen

[ˈkloːsn̩]

По слогам klo|ßen

◆ Грамматический конструктор

Управление

etw. (Akk.) in etw. (Akk.) kloßen A— класти щось (у знахідному відмінку) в щось (у знахідному відмінку).

„Er kloßt kleine Fleischstücke in die Suppe."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

kloßen

Präteritum

kloßte

Partizip II

hat gekloßt

§Значения

згортати в грудки

Etwas in Klumpen oder unregelmäßige Stücke formen oder in diesen Zustand versetzen.

Сформувати щось у грудки або нерівномірні шматки, або привести до такого стану.

нейтральное

Der Koch kloßt den Teig.

— Кухар замішує тісто.
Man muss die feuchte Erde beim Pflanzen vorsichtig kloßen.

— Під час посадки потрібно обережно утрамбовувати вологий ґрунт.
Der Koch kloßt den Teig in kleine Stücke.

— Кухар розриває тісто на маленькі шматочки.

Синонимы

werfen·werfen·schmeißen

змішувати в купу, збивати в масу

Etwas grob zusammenfügen oder in Masse anordnen.

Якось грубо зібрати або розмістити в масі.

нейтральное

Man kann die Steine einfach kloßen.

— Каміння можна легко розбивати.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

ich	kloße
du	kloßt
er/sie/es	kloßt
wir	kloßen
ihr	kloßt
sie/Sie	kloßen

Präteritum претеритум

ich	kloßte
du	kloßtest
er/sie/es	kloßte
wir	kloßten
ihr	kloßtet
sie/Sie	kloßten

Imperativ императив

—
kloße	(du)
—
kloßen	wir
kloßt	(ihr)
kloßen	Sie

Konjunktiv I конъюнктив I

ich	kloße
du	kloßest
er/sie/es	kloße
wir	kloßen
ihr	kloßet
sie/Sie	kloßen

Konjunktiv II конъюнктив II

ich	kloßte
du	kloßtest
er/sie/es	kloßte
wir	kloßten
ihr	kloßtet
sie/Sie	kloßten

Partizip партицип

kloßend	Präsens
gekloßt	Perfekt

Infinitiv инфинитив

kloßen

zu kloßen

§Однокоренные

§Связанные слова

werfen·schmeißen·beigeben