конфабуляторний
Bezogen auf das Phänomen der Konfabulation, also das Erfinden von Erinnerungen oder Geschichten zur Schließung von Gedächtnislücken.
Стосується явища конфабуляції, тобто вигадування спогадів або історій для заповнення прогалин у пам’яті.
☞ Використовується переважно в психології та неврології.
-
Der Patient zeigte ein konfabulatorisches Verhalten.— Пацієнт демонстрував конфабулятивну поведінку.
-
Diese konfabulatorischen Aussagen sind klinisch relevant.— Ці конфабулятивні висловлювання мають клінічне значення.
-
Seine Erzählungen waren rein konfabulatorisch.— Його оповідання були суто вигаданими.
Синонимы
Антонимы