kopulieren

[kopuˈliːɐn]

По слогам ko|pu|lie|ren

◆ Грамматический конструктор

Управление

mit jdm. kopulieren D— копулювати з кимось

„Die Tiere kopulieren mit Artgenossen."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

kopulieren

Präteritum

kopulierte

Partizip II

hat kopuliert

§Значения

копулювати

Sich bei Tieren sexuell paaren.

Статеве спарювання з тваринами.

нейтральное терминологическое

☞ Зазвичай вживається в біологічному контексті.

Die Tiere kopulieren während der Paarungszeit.

— Тварини спаровуються під час періоду розмноження.
Der biologische Prozess wurde beobachtet, als sie kopulierten.

— Біологічний процес спостерігався під час їхнього спарювання.

Синонимы

з’єднувати, поєднувати

In der Logik oder Mathematik zwei Elemente oder Begriffe miteinander verknüpfen.

У логіці або математиці — поєднувати два елементи або поняття між собою.

терминологическое

In dieser Formel werden die Variablen kopuliert.

— У цій формулі змінні поєднуються.
Man kann diese beiden Operatoren miteinander kopulieren.

— Ці два оператори можна поєднати між собою.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

Präteritum претеритум

Imperativ императив

Konjunktiv I конъюнктив I

Konjunktiv II конъюнктив II

Partizip партицип

kopulierend	Präsens
kopuliert	Perfekt

Infinitiv инфинитив

kopulieren

zu kopulieren

§Связанные слова