легітиміст
Die Rechtmäßigkeit einer Herrschaft oder einer Ordnung an traditionellen, oft monarchischen Prinzipien festknüpfend.
Зв’язування законності панування чи порядку з традиційними, часто монархічними принципами.
☞ Використовується переважно в історичному або політологічному контексті.
-
Die legitimistische Bewegung kämpfte für die Rückkehr des alten Adels.— Легітимістський рух боровся за повернення старої аристократії.
-
Er vertrat eine streng legitimistische Auffassung von der Staatsgewalt.— Він дотримувався суворо легітимістського погляду на державну владу.
-
Ihre legitimistischen Ansichten waren in dieser Zeit weit verbreitet.— Їхні легітимістські погляди в той час були дуже поширеними.
Синонимы
Антонимы