бурмотіння, мурмотіння
Unverständlich, undeutlich oder murmelnd gesprochen.
Незрозуміло, нечітко або шепотом вимовлено.
-
Er antwortete nur mit einer memmernden Stimme.— Він відповів лише тихим, бурмотливим голосом.
-
Der memmernde Mann verließ langsam den Raum.— Чоловік, що бурмотів собі під ніс, повільно вийшов з кімнати.
-
Seine Antwort klang sehr memmernd.— Його відповідь звучала дуже заспокійливо.