з ознаками, характерне
Besitz von charakteristischen Merkmalen oder spezifischen Eigenschaften.
Наявність характерних ознак або специфічних властивостей.
☞ Використовується переважно в фаховій термінології (наприклад, у біології, лінгвістиці чи аналізі даних).
-
Die untersuchte Probe ist sehr merkmalhaltig.— Досліджуваний зразок має багато характерних ознак.
-
Wir suchen nach einer merkmalhaltigen Datenstruktur.— Ми шукаємо структуру даних, яка містить необхідні ознаки.
-
Diese Spezies gilt als besonders merkmalhaltig.— Цей вид вважається особливо багатим на ознаки.
Синонимы
Антонимы