неповнолітній
Nicht volljährig; unter das gesetzliche Mindestalter fallend.
Неповнолітній; не досяг законного мінімального віку.
☞ Вживається переважно в юридичному або офіційному контексті.
-
Die rechtliche Vertretung für minorenn Personen ist gesetzlich geregelt.— Правове представництво неповнолітніх осіб регулюється законом.
-
Die Rechte für minorenn Personen sind im Gesetz genau festgelegt.— Права неповнолітніх осіб чітко визначені у законі.
-
Die rechtlichen Bestimmungen gelten nur für minorenn Personen.— Ці правові норми поширюються лише на неповнолітніх осіб.
Синонимы
Антонимы