додатковий, другорядний, неосновний
Etwas, das zusätzlich zur eigentlichen Haupttätigkeit oder Hauptaufgabe ausgeübt wird.
Щось, що виконується додатково до основної діяльності або основного завдання.
☞ Часто вживається в контексті професійної підробіткової діяльності.
-
Er übt eine nebenbüßige Tätigkeit als Lehrer aus.— Він займається побічною діяльністю як вчитель.
-
Ihre nebenbüßigen Aufgaben sind sehr zeitaufwendig.— Ваші додаткові обов’язки вимагають багато часу.
-
Diese Arbeit ist nur nebenbüßig gedacht.— Ця робота передбачена лише як додаткове заняття.
Синонимы
Антонимы