неперевершений, безрівний
Etwas, das so außergewöhnlich ist, dass es keine Vergleichbarkeit besitzt.
Щось настільки незвичайне, що не має жодних аналогів.
☞ Часто вживається як постпозиція або прикметник для вираження надзвичайної досконалості чи унікальності.
-
Sie besitzt eine Schönheit ohnegleichen.— Вона має незрівнянну красу.
-
Das war ein Erfolg ohnegleichen.— Це був безпрецедентний успіх.
-
Seine Fähigkeiten sind ohnegleichen.— Його здібності не мають рівних.
Синонимы
Антонимы