прощуваний, виправданий
Etwas ist so geringfügig oder unvermeidlich, dass man es verzeihen kann.
Щось є настільки незначним або неминучим, що його можна пробачити.
☞ Зазвичай вживається у запереченні, щоб показати, що щось є непростимою помилкою.
-
Sein kleiner Fehler war absolut pardonabel.— Його дрібна помилка була цілком пробачною.
-
Ein solches Verhalten ist nicht pardonabel.— Така поведінка є непростимою.
-
Es war ein pardonabler Verstoß gegen die Regeln.— Це було допустиме порушення правил.
Синонимы
Антонимы