pokulieren

[pokuˈliːʁən]

По слогам po|ku|lie|ren

◆ Грамматический конструктор

Управление

pokulieren N— покулювати

„Die Politiker pokulieren ständig um die Gunst der Wähler."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

pokulieren

Präteritum

pokulierte

Partizip II

hat pokuliert

§Значения

діяти нечесно, вдаватися до хитрощів

Sich unaufrichtig oder hinterhältig verhalten, um einen Vorteil zu erlangen.

Поводитися нечесно або підступно з метою отримання вигоди.

возвышенное

Er hat lange Zeit im Schatten pokuliert, um sein Ziel zu erreichen.

— Він довгий час діяв у тіні, щоб досягти своєї мети.
Man darf in diesem Geschäft nicht so pokulieren.

— У цьому закладі не варто так напиватися.

Синонимы

блукати, мандрувати

Umherwandern oder sich ohne festen Sitz oder Ziel bewegen.

Блукати або переміщатися без постійного місця перебування чи мети.

возвышенное

☞ Використовується досить рідко; у значенні безцільного блукання.

Die Gestalt pokulierte einsam durch die nächtlichen Gassen.

— Фігура самотньо блукала нічними вуличками.
Sie sind jahrelang durch das Land pokuliert.

— Вони роками мандрували країною.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

Präteritum претеритум

Imperativ императив

Konjunktiv I конъюнктив I

Konjunktiv II конъюнктив II

Partizip партицип

pokulierend	Präsens
pokuliert	Perfekt

Infinitiv инфинитив

pokulieren

zu pokulieren

§Связанные слова