божевільно обожнюючий, фанатично відданий
Extrem oder fanatisch jemanden oder etwas verehrend oder anbetend.
Надмірно або фанатично шануючи чи обожнюючи когось або щось.
☞ Часто вживається метафорично для позначення надмірної відданості.
-
Er war ein satansanbetender Verehrer ihrer Schönheit.— Він був шанувальником її краси, який поклонявся сатані.
-
Ihre Liebe zu ihm war satansanbetend.— Її любов до нього була сатаношануванням.
Антонимы