білий як сніг, сліпуче білий
In einem extrem hellen, reinen Weißton gehalten.
Виконано в надзвичайно яскравому, чистому білому тоні.
☞ Часто використовується поетично або описово для позначення світла чи снігу.
-
Die schlohweiße Schneedecke glänzte im Mondlicht.— Біла-біла снігова ковдра сяяла у місячному світлі.
-
Ihre Kleidung war in einem schlohweißen Ton gehalten.— Її одяг мав сліпучо-білий колір.
-
Das Licht der Sterne war schlohweiß.— Світло зірок було сліпуче-білим.