державотворчий
Den Prozess der Entstehung eines neuen Staates oder einer neuen staatlichen Einheit betreffend.
Щодо процесу виникнення нової держави або нової державної одиниці.
☞ Використовується переважно в політологічних або історичних контекстах.
-
Die staatenbildenden Kräfte arbeiteten an einem neuen Verfassungsentwurf.— Сили, які сприяли створенню держави, працювали над новим проектом конституції.
-
Es gab viele staatenbildende Bestrebungen in der Region.— У регіоні було багато спроб створити держави.
-
Der Prozess ist ein staatenbildendes Ereignis der Geschichte.— Цей процес є державотворчою подією в історії.
Синонимы