впертий, неслухняний, непокірний
Ungehorsam, widerspenstig oder trotzig gegenüber einer Autorität oder Regel.
Непокора, непідкорення або впертість щодо авторитету чи правила.
☞ Часто вживається у зв’язку з дітьми або їхньою поведінкою.
-
Das Kind war heute besonders struwwelig.— Сьогодні дитина була особливо неохайною.
-
Er zeigte ein struwweliges Verhalten gegenüber dem Lehrer.— Він поводився неслухняно перед учителем.
-
Warum bist du so struwwelig?— Чому у тебе таке розкуйовджене волосся?