непрохідний, недоступний
Etwas, das aufgrund seiner Beschaffenheit oder Lage nicht begebbar oder begehbar ist.
Щось, що через свою природу чи розташування є недоступним або непрохідним.
☞ Часто вживається у контексті місцевості або поверхні.
-
Das Gelände ist wegen des Schlamms völlig unbegebbar.— Місцевість через багнюку є абсолютно непрохідною.
-
Die steilen Felsen machen den Pfad unbegebbar.— Круті скелі роблять стежку непрохідною.
-
Diese Zone gilt als unbegebbares Gebiet.— Ця зона вважається непрохідною територією.
Синонимы
Антонимы