абсолютизувати
Etwas als absolut, unumstößlich oder als einzige Wahrheit darstellen.
Представляти щось як абсолютне, незаперечне або як єдину істину.
☞ Часто вживається в контексті ідеологій, цінностей або сприйняття.
-
Man darf die eigene Meinung nicht verabsolutieren.— Не варто абсолютизувати власну думку.
-
Er hat diese eine Regel verabsolutiert.— Він зробив це єдине правило абсолютним.
Синонимы